H а перший погл¤д, проблема еротики зовс≥м не пол≥тична тема. ¬она не маЇ в≥дносини н≥ до ≥деолог≥чних проект≥в, н≥ до парт≥йноњ боротьби, н≥ до парламентських дискус≥й. ѕрагматичний п≥дх≥д наших сучасник≥в давно зарахував цю сферу людського житт¤ в розр¤д побутових матер≥альних задоволень (або травм), важливих лише в розгл¤д≥ найб≥льш приземлених аспект≥в людського ≥снуванн¤ - таких ¤к њжа, житло, од¤г, грош≥ й т.д. « ≥ншого боку, еротизм, ¤к н≥коли ран≥ше, повсюдно й в≥дкрито Ї присутн≥м у наш≥й повс¤кденн≥й реальност≥ - нат¤ки, алюз≥њ, асоц≥ац≥њ, що ставл¤тьс¤ до сексуальноњ сфери пронизують не т≥льки культуру, але й певн≥ економ≥чн≥ й побутов≥ форми (прим≥ром , рекламу, дизайн, логотипи й т.д.). —екс, приведений до його найб≥льш матер≥альних ≥ пр¤мол≥н≥йних вт≥лень, до його ф≥зико-вегетативноњ механ≥ки, виступаЇ в сучасн≥й культур≥ ¤к ¤кийсь загальний знаменник, зам≥нивши в ц≥й рол≥ застар≥лий матер≥ал≥зм марксист≥в, що виводила вс≥ висновки щодо ≥деолог≥њ, рел≥г≥њ й культури з анал≥зу "виробничих в≥дносин", уз¤тих у њх найб≥льше грубо ф≥зичн≥й форм≥. “епер же здаЇтьс¤, що м≥сце "виробничих в≥дносин" зайн¤ли "статев≥ в≥дносини". ¬с¤ багатогранн≥сть людськоњ псих≥ки розраховуЇтьс¤ в≥дтепер виход¤чи з найпрост≥ших подань про "бажанн¤", "л≥б≥до", "комплексах", "перекрученн¤х", "фрустрац≥њ" ≥ т.д.

јле таке в≥дношенн¤ до еротики аж н≥¤к не Ї чимось самим собою зрозум≥лим. ¬супереч у¤вн≥й очевидност≥, мова йде про досить штучно сконструйовану ц≥нн≥сну систему, про особливу ≥деолог≥ю, що нашим сучасникам намагаютьс¤ нав'¤зати ¤к щось очевидне й природне. ” д≥йсност≥, ми в цьому випадку маЇмо справу з ≥деолог≥Їю "еротичного матер≥ал≥зму", що приймаЇ нижч≥ форми сексуальност≥ за р≥ч у соб≥, не потребуючих роз'¤снень, а пот≥м редукуЇ людську психолог≥ю до цього р≥вн¤. "≈ротичний матер≥ал≥зм" ¤к спос≥б мисленн¤ йде рука об руку з л≥беральним св≥тогл¤дом. « такою же нахабн≥стю, ¤к марксисти з вищ≥ про¤ви духу й св¤щенне божественне ќдкровенн¤ ¤к насл≥док матер≥альних й економ≥чних закон≥в, сьогодн≥шн≥ л≥берали в≥днос¤ть усе, що не укладаЇтьс¤ в рамки њх недоумкуватого, банального баченн¤, у розр¤д "статевих в≥дхилень", "закомплексованност≥", "перекрученн¤". ≤ абстиненц≥¤, ≥ пристрасть, ≥ аскеза, ≥ мораль, ≥ любовне божев≥лл¤ однаково вважаютьс¤ л≥бералами аномал≥¤ми, чреватими небезпечними (дл¤ л≥берал≥в) пол≥тичними насл≥дками. ѕристрасть породжуЇ героњчн≥ типи, що може привести до диктатури й "фашизму". “верда мораль несе в соб≥ "погрозу теократ≥њ" ≥ попранн¤ "прав людини". јбстиненц≥¤ спри¤Ї ≥нтелектуальн≥й субл≥мац≥њ, що шкодить безпроблемному функц≥онуванню "ринку". ” л≥беральному сусп≥льств≥ секс однозначно вписаний у загальну систему споживанн¤, в≥н Ї одним з товар≥в, одн≥Їњ з послуг, одн≥Їњ з≥ сфер соц≥ально-економ≥чних в≥дносин. јле тому що секс тим або ≥ншим способом зач≥паЇ практично вс≥х людей, то в≥н стаЇ де¤ким аналогом "економ≥чноњ одиниц≥ обм≥ну", свого роду "валютою". «в≥дси й прогресуюча комерц≥ал≥зац≥¤ еротики, що стосуЇтьс¤ не т≥льки проституц≥њ, сутенерства й т.д., але й самого ≥нституту шлюбу, у сучасному л≥беральному сусп≥льств≥ ¤кий усе б≥льш нагадуЇ "комерц≥йний догов≥р".

ƒавно пом≥чено, що, чим б≥льше люди говор¤ть про еротику, тим менше вони нею займаютьс¤. “ак й у сучасному сусп≥льств≥: чим в≥дверт≥ше й порнограф≥чн≥ше стаЇ побутова еротична культура, чим ширше проникають у повс¤кденне житт¤ сексуальн≥ образи й сюжети, чим доступн≥ше й наочн≥ше стаЇ статева реальн≥сть, тим слабк≥ше й бл≥д≥ше д≥йсн≥ в≥дносини м≥ж чолов≥ком ≥ ж≥нкою, тим б≥льше людей т¤гне "по дотичн≥й" до основноњ л≥н≥њ сексуального контакту - у мир перекручень, патолог≥чних химер й отрутних мр≥¤нь. "ƒемократизац≥¤" сексу приводить не до зб≥льшенн¤, але до скороченн¤ реальних статевих зв'¤зк≥в. —татистика cтверджуЇ, що реальне статеве житт¤ набагато об≥льн≥ше, ¤скрав≥ше й багатше саме там, де панують строг≥ моральн≥ норми, де секс про¤вл¤Їтьс¤ т≥льки в меж≥ спец≥ально в≥дведених дл¤ нього культурно-соц≥альних рамок, не вихлюпуючись зовн≥, в ≥нш≥ сфери людського житт¤, ¤к це маЇ м≥сце в л≥беральному сусп≥льств≥.

*   *   *

якщо "еротичний матер≥ал≥зм" Ї нев≥д'Їмною частиною л≥беральноњ ≥деолог≥њ, то ц≥лком лог≥чно дл¤ супротивник≥в л≥берал≥зму сформулювати своЇ розум≥нн¤ еротики, затвердити свою "еротичну ≥деолог≥ю", свою "еротичну програму". ≤ природно, що така програма повинна р≥зко розходитис¤ ≥з загальноприйн¤тим сьогодн≥, л≥беральним розум≥нн¤м ц≥Їњ проблеми.

Ќав≥ть по лог≥ц≥ запереченн¤ ворожого нам, антил≥бералам, п≥дходу до сфери еротики, можна в≥дразу сформулювати основн≥ пункти нашоњ еротики, нашоњ сексуальноњ ≥деолог≥њ.

1. ≈ротика - це не актуальна людська слаб≥сть, але потенц≥йна людська сила.
2. ≈ротика - це не щось саме собою розум≥ющес¤, але велика загадка й глибока таЇмниц¤, розгадка ¤коњ - завданн¤ кожного.
3. ≈ротика, у першу чергу, ≥нтелектуальна, у другу - психолог≥чна, ≥ лише, у третю - т≥лесна.
4. ≈ротика пов'¤зана ≥з сакральними силами й енерг≥¤ми, а отже, вона принципово коштуЇ поза економ≥чними й споживчими в≥дносинами; вона не може бути формою "ринкового товару".
5. ≈ротика, будучи по своњй природ≥ сполучена з таЇмницею, з н≥чною стороною бутт¤, не повинна культивуватис¤ в денному св≥т≥, у побутовому контекст≥.
6. ≈ротика - ≥нтимна, несум≥сна ≥з соц≥ал≥зац≥Їю, належить до особистого, а не сусп≥льному р≥вню реальност≥.
7. ≈ротика не знаЇ егал≥таризму, у н≥й не ≥снуЇ "р≥вност≥ п≥длог"; вона заснована на тверд≥й ≥Їрарх≥њ, у ¤к≥й чолов≥к займаЇ ч≥льне, а ж≥нка - п≥длегле положенн¤.
8. ≈ротика може реал≥зовуватис¤ й через аскетичн≥ форми, що Ї, у де¤ких випадках, не т≥льки нормальним, але вищим шл¤хом еротичноњ реал≥зац≥њ.
9. ≈ротика повинна носити ритуальний ≥ символ≥чний характер; особливо це ставитьс¤ до шлюбу, що Ї одним ≥з сакральних тањнств.
10. “≥льки таку еротику, що в≥дпов≥даЇ 9-ти перерахованим вище пунктам, можна вважати нормальноњ й повноц≥нноњ; протилежний њй "л≥беральний еротизм", "еротичний матер≥ал≥зм" варто визнати патолог≥Їю, анормальн≥стю й сексуальним в≥дхиленн¤м.