|
Ѕагато хто з застереженн¤ми чи без них вважаЇ себе нац≥онал≥стом. ’тось, бо носить вишиту сорочку ≥ вуса "плач ”крањни". ’тось, бо голосуЇ за "Ќашу ”крањну" чи блок ё.“имошенко. ’тось, бо просто любить ”крањну. Ќа кухн≥. „и у ¬ерховн≥й з–ад≥. –езультат поки що приблизно однаковий. ¬ ц≥лому ж пон¤тт¤ нац≥онал≥зму в ”крањн≥ вар≥юЇтьс¤, в залежност≥ в≥д рег≥ону, в≥д "салошаровар≥в" через "радикальний патр≥отизм" до "нацизму" ≥ "расизму". ћожна продовжувати перел≥к таких стереотип≥в ≥ дал≥. ≤ вони обумовлен≥ зовс≥м не тим, що ≥стор≥¤ в школах викладаЇтьс¤ неправильно, ≥ не пережитками соцвихованн¤, ≥ не сучасною пропагандою "прав чЇлавЇка" та "стаб≥льност≥" ≥м.¬.ћедведчука. ¬они обумовлен≥ лише розмахом нашоњ д≥¤льност≥. —тало модно говорити, що нац≥онал≥зм застар≥в, що потр≥бн≥ нов≥ ≥дењ, що ≥нший час, тощо. ћи знаЇмо - ≤де¤ одна ≥ всеохоплююча, вона поза часом ≥ над ним. “им не менше, можна констатувати певне завмиранн¤ нац≥онал≥стичноњ думки. ѕринаймн≥ загал про нењ не знаЇ. ƒосить часто чуЇмо запитанн¤: "ј ¤к ви ставитесь до..." ƒещо у нас не запитують, але ми сам≥ маЇмо про це сказати. ќтже, ¤к ми ставимось до...
... ≥нших нац≥й? Ќац≥онал≥зм - це, в першу чергу, любов ≥ повага. Ћюбов до своЇњ нац≥њ ≥ повага до ≥нших. Ќе ≥снуЇ "кращих", "г≥рших" та "обраних" нац≥й. «в≥сно, нац≥њ в≥др≥зн¤ютьс¤ культурними, пол≥тичними, економ≥чними, науковими та ≥ншими здобутками. ѕроте, з плином часу ситуац≥¤ зм≥нюЇтьс¤. ќдн≥ нац≥њ занепадають, ≥нш≥ п≥днос¤тьс¤. ћи виступаЇмо за пол≥тичну модель у св≥т≥, де б кожн≥й нац≥њ гарантувалось реальне право на в≥льний розвиток. ожна нац≥¤ маЇ право на власну державу на етн≥чн≥й територ≥њ. ”св≥домлюЇмо, що цей шл¤х складний, але в≥н Їдино справедливий.
... рос≥¤н, Їврењв, пол¤к≥в? "ƒо рос≥¤н, Їврењв, пол¤к≥в, чукч≥в та прогнозу погоди в ћароко ми ставимось однаково - через призму нац≥ональних ≥нтерес≥в" ¬≥ктор –ог. Ќаше ставленн¤ до конкретноњ людини випливаЇ з њњ ставленн¤ до ”крањни. “ому не терпимо, коли нам хтось намагаЇтьс¤ вказувати ¤кою мовою нам говорити або чињм "насправд≥" та "≥сконно" Ї той чи ≥нший украњнський п≥востр≥в. ќкр≥м того вважаЇмо, що у ¬ерховн≥й –ад≥ ”крањни мають бути украњнц≥. ћи переконан≥, що, наприклад, Їврењ, не повинн≥ вир≥шувати долю ”крањни, хоча б тому що дл¤ них важлив≥ш≥ ≥нтереси Їврейства. ћаЇмо ж ситуац≥ю, коли ”крањн≥ њх к≥лька в≥дсотк≥в, а в ¬– б≥льше ста депутат≥в ц≥Їњ нац≥ональност≥. ћи поважаЇмо гостей, але зневажаЇмо зайд. ”крањна маЇ бути украњнською.
... негр≥в, араб≥в, китайц≥в? —тавимось так само, ¤к ≥ до представник≥в ≥нших нац≥й. ¬т≥м, останн≥м часом постаЇ проблема неконтрольованоњ м≥грац≥њ. Ќа фон≥ зменшенн¤ к≥лькост≥ Дб≥логоФ населенн¤ через зниженн¤ народжуваност≥, наплив представник≥в ≥нших рас стаЇ небезпечним дл¤ ≥снуванн¤ Дб≥лоњФ раси в ц≥лому ≥ украњнськоњ нац≥њ зокрема. ƒехто скаже, що це переб≥льшенн¤. Ќа даний момент - можливо. јле ми дивимось на тенденц≥њ. уди важлив≥ше те, що буде через 20 рок≥в, н≥ж те, що Ї зараз. ƒл¤ нас не Ї аргументом, що "н≥чого не вд≥Їш". ћи збираЇмось вд≥¤ти. јдже зменшенн¤ народжуваност≥ не Ї насл≥дком економ≥чних катакл≥зм≥в, оск≥льки в багатих крањнах ™вропи спостер≥гаЇтьс¤ та ж ситуац≥¤. «меншенн¤ народжуваност≥ Ї насл≥дком в≥дпов≥дноњ пропаганди. “реба в≥дновити пон¤тт¤ про здорову с≥м'ю, що вир≥шить проблему народжуваност≥. ѕитанн¤ народженн¤ дитини не маЇ визначатис¤ економ≥чною доц≥льн≥стю. “реба законодавче обмежити ≥мм≥грац≥ю. јдже зараз наша держава витрачаЇ сотн≥ тис¤ч долар≥в т≥льки на депортац≥ю незаконних ≥мм≥грант≥в. ÷≥ грош≥ забираютьс¤ у наших д≥тей. „ому б не зробити так, щоб ц≥ люди в≥дробл¤ли варт≥сть своЇњ депортац≥њ? ÷е зменшить ≥ к≥льк≥сть бажаючих шукати тут кращоњ дол≥ за наш рахунок, ≥ не буде в≥дбиватись на економ≥чному стан≥ ”крањни. «авжди рад≥ гост¤м, незалежно в≥д кольору шк≥ри чи в≥роспов≥данн¤. јле поки гост≥ повод¤тьс¤ адекватно. Ќашим м≥стам не треба "гарлем≥в" ≥ "чайна-таун≥в", нашим д≥т¤м не треба знати, що таке м≥жетн≥чн≥ "розборки". Ќегри гарн≥ в јфриц≥, а китац≥ в итањ. «а ц≥Їњ умови ми виступаЇмо за дружбу м≥ж нашими нац≥¤ми.
... глобал≥зац≥њ? –озгл¤даЇмо глобал≥зац≥ю, ¤к суто негативне ¤вище. √лобал≥зац≥¤ економ≥ки змагаЇ до усуненн¤ кордон≥в. “ранснац≥ональним корпорац≥¤м(“Ќ ) не виг≥дне ≥снуванн¤ нац≥ональних держав тому, що:
Ќац≥ональн≥ держави п≥дтримують нац≥онального виробника, нац≥ональний спос≥б житт¤, нац≥ональн≥ духовн≥ потреби, нац≥ональн≥ кордони, тощо. —ам факт ≥снуванн¤ таких держав входить в пр¤мий конфл≥кт з ≥нтересами “Ќ . ™диним корисним про¤вом глобал≥зац≥њ вважаЇмо стандартизац≥њ системи вим≥рюванн¤ та протокол≥в передач≥ даних в комп'ютерних мережах.
... представник≥в сексуальних меншин? –≥зко негативно, ¤к ≥ до ≥нших збоченц≥в. 99,9(9)% "голубих" Ї насл≥дком масованоњ пропаганди цього ¤вища через «ћ≤. ÷е зробили модним. Ўк≥дливе не ст≥льки саме ¤вище, ск≥льки його пропаганда. ћи вважаЇмо, що украњнським д≥т¤м не сл≥д знати про так≥ ¤вища. ќкр≥м того, маЇмо проблему з народжуван≥стю, тому зараз необх≥дно плекати культ м≥цноњ здоровоњ с≥м'њ.
... до мовного питанн¤? ћовного питанн¤ не ≥снуЇ. ”крањна маЇ бути украњнською. ≤ на —ход≥, ≥ в риму, ≥ на «аход≥. ћожна говорити т≥льки про методи украњн≥зац≥њ. ѕ≥д украњн≥зац≥Їю розум≥Їмо не ст≥льки в≥дродженн¤ украњнськоњ мови, ск≥льки патр≥отичне вихованн¤ населенн¤. ѕроблема украњн≥зац≥њ пол¤гаЇ в тому, що все украњнське асоц≥юЇтьс¤ з галушками, шароварами, ¬Їркаю —ердючкаю та учмою. ¬се "модне" та попул¤рне - в≥д личк≥в ≥ ј.Ўевченка до поп-музики - рос≥йською мовою. ”крањн≥зац≥ю буде завершено, коли ”крањна буде асоц≥юватис¤ з≥ —в¤тославом ’оробрим, Ѕогданом ’мельницьким, —имоном ѕетлюрою, ™вгеном оновальцем, —тепаном Ѕандерою, науковими ≥ культурними дос¤гненн¤ми. ј не героњчними поразками. ƒл¤ нас визначальною Ї не мова сп≥лкуванн¤ людини, а њњ ставленн¤ до ”крањни. ” переважн≥й же б≥льшост≥ випадк≥в рос≥йськомовн≥сть такоњ людини Ї даниною середовищу. ѕросто, таким люд¤м важко зламати психолог≥чний бар'Їр ≥ п≥ти проти середовища. јле рано чи п≥зно вони це зробл¤ть. як зробило багато з нас. « державницькою св≥дом≥стю прийде ≥ украњномовн≥сть.
... нацист≥в, комун≥ст≥в? ƒо згаданих ≥деолог≥чних теч≥й ставимось негативно. ”крањнц≥ та украњнськ≥ нац≥онал≥сти зокрема гинули в≥д рук нацистських ≥ комун≥стичних окупант≥в в боротьб≥ за ”крањну. Ѕ≥льше того, м≥ж цими ≥деолог≥¤ми ставимо знак "приблизно дор≥внюЇ". ≤ через основн≥ засади, ≥ через той факт, що вони просто обслуговували два ≥мпер≥ал≥зми - н≥мецький ≥ рос≥йський.
... ск≥нхед≥в? ¬ажко говорити про орган≥зований рух ск≥нхед≥в, не кажучи вже про в≥дсутн≥сть будь-¤кого ≥деолог≥чного п≥дірунт¤. “ой факт, що багато ск≥нхед≥в називають себе нац≥онал≥стами, не каже н≥ про що, окр≥м њх бажанн¤ "примазатись" до "крутоњ лейби". –ух ск≥нхед≥в не Ї креативним, в≥н Ї руйн≥вним, оск≥льки його основою Ї ненависть. ќсновою нашого руху Ї любов до Ѕатьк≥вщини. ДЌаша ненависть - це оборотний б≥к нашоњ любов≥Ф ¬.–ог. ћи любимо ”крањну, тому ми ненавидимо њњ ворог≥в. ≤ лише њх. ћи будемо сп≥впрацювати з будь-ким, хто под≥л¤Ї нашу ≥деолог≥ю ≥ працюЇ на нашу —праву. ≤ довжина волосс¤, ширина штан≥в чи кол≥р шнур≥вок нас не хвилюЇ.
... хохл¤цькоњ поп-культури? „ерез сучасн≥ «ћ≤ пропагуЇтьс¤ культ споживача. ќск≥льки з людей досить усп≥шно виховують "шлунки з ногами", то њх потреба в мистецтв≥ атрофуЇтьс¤. ћасам пропонуЇтьс¤ все менш ≥ менш ¤к≥сний ≥нформац≥йно-культурний продукт. ¬имоги у споживач≥в опускаютьс¤. “ому њм пропонують ще менш ¤к≥сний продукт. ≤ т.д. ћожна пор≥вн¤ти стар≥ ≥ сучасн≥ ф≥льми, можна згадати, що 10 рок≥в тому ¬Їрка —ердючка викликала б в≥дчутт¤ сорому за людство, а тепер це вважаЇтьс¤ Дсупер-пуперФ см≥шно. ƒеградац≥¤ очевидна. ¬важаЇмо, що масова культура маЇ давати щось ≥ розуму людини, ≥ њњ серцю. ј не потакати тваринницьким ≥нстинктам.
... представник≥в рел≥г≥йних сект (св≥дки Їгови, мормони, ¤зичники) ƒл¤ нас критично важливе ставленн¤ до ”крањни. ќкр≥м того, ми традиц≥онал≥сти, прагнемо до утворенн¤ Їдиноњ ѕом≥сноњ ѕравославноњ ÷еркви задл¤ в≥дновленн¤ духовноњ Їдност≥ нац≥њ. ƒо р≥зноман≥тних псевдорел≥г≥йних сект ≥ чужинницьких рел≥г≥йних в≥¤нь ми ставимось однозначно негативно. ћи спов≥дуЇмо христи¤нськ≥ ц≥нност≥, тому –”Ќв≥сти ≥ украњнськ≥ ¤зичники можуть долучитис¤ до наших лав лише за умови спов≥данн¤ цих ц≥нностей незалежно в≥д в≥роспов≥данн¤, що буваЇ досить р≥дко.
... традиц≥йних христи¤нських конфес≥й в ”крањн≥ (”јѕ÷, ”ѕ÷ ѕ, ”√ ÷, ”ѕ÷ ћѕ) ¬ ”крањн≥ ≥снуЇ три нац≥ональн≥ конфес≥њ (”ѕ÷ ѕ, ”јѕ÷ та ”√ ÷) та ф≥л≥¤ –ѕ÷ п≥д назвою ”ѕ÷ (ћѕ). Ќе будемо заглиблюватис¤ в питанн¤ канон≥чност≥ ≥ сп≥впрац≥ з √Ѕ окремих церковних д≥¤ч≥в. ÷е проблема занепаду церковного житт¤. ≤снуЇ ≥нша проблема Ц вплив церкви на св≥дом≥сть украњнц≥в. ”ѕ÷ ћѕ Ї антиукрањнською церквою, оск≥льки не маЇ в соб≥ нац≥ональноњ основи, проте вшановуЇ ¤к св¤того цар¤ крањни, ¤ка була окупантом ”крањни, не згадуЇ в панахидах н≥ про жертви голодомор≥в, н≥ про козак≥в, н≥ про √ероњв рут тощо. ‘актично обслуговуЇ ≥деолог≥ю рос≥йського ≥мперського мес≥¤нства.
...рол≥ церкви в житт≥ ”крањни ÷ерква Ї душею нац≥њ. —л≥д максимально поширити вплив христи¤нства на маси. Ћише здорове христи¤нське вихованн¤ може запоб≥гти загальн≥й деградац≥њ населенн¤, ¤ка спостер≥гаЇтьс¤ Ц Двсе вир≥шують грош≥Ф, в≥льна любов, житт¤ т≥льки заради себе тощо. ”крањнець Дпо замовчаннюФ маЇ бути православним. ќчевидно, всередин≥ церкви ≥снуЇ багато проблем, зокрема законсервован≥сть православноњ думки та в≥дсутн≥сть грамотноњ м≥с≥онерськоњ д≥¤льност≥. ћи маЇмо своњм прикладом стверджувати висок≥ ≥деали христи¤нськоњ любов≥, робити њх привабливими. Ќаш шл¤х до Ѕога через служ≥нн¤ нац≥њ.
... див≥з≥њ —— "√аличина"? ≤ Ќ≥меччина, ≥ –ос≥¤ були дл¤ ”крањни окупантами. як ран≥ше ѕольща. “ому до моб≥л≥зованих в арм≥њ цих держав украњнц≥в ставленн¤ однакове. “ака була ситуац≥¤ ≥ звинувачувати њх нема в чому. ÷е не стосуЇтьс¤ сп≥вроб≥тник≥в Ќ ¬ƒ, —— та ≥нших каральних окупац≥йних орган≥в. ƒив≥з≥¤ мала статус ¬аффен —— («бро¤ ——), тобто була фронтовим формуванн¤м ≥ до каральних операц≥й в≥дношенн¤ не могла мати. Ќа Ќюрнбергському трибунал≥ частини ¬аффен —— не визнан≥ злочинними, хоча злочинною була визнана сама орган≥зац≥¤ ——. ≤, ¤ка р≥зниц¤ дл¤ украњнц≥в м≥ж тими, хто воював в лавах н≥мецькоњ арм≥њ проти комун≥зму ≥ в лавах совЇцькоњ арм≥њ проти нацизму? јле... ¬ ƒив≥з≥ю йшли добров≥льно. ≤ лише добров≥льно. ƒив≥з≥¤ формувалась з ≥н≥ц≥ативи Дмельник≥вц≥вФ, очевидно вони спод≥вали зробити њњ основою майбутньоњ украњнськоњ арм≥њ. ДЅандер≥вц≥Ф були проти, оск≥льки ще з л≥та 1941 року воювали з н≥мц¤ми. ¬т≥м, коли процес став незворотн≥м, був в≥дданий наказ членству ќ”Ќ входити в ƒив≥з≥ю з метою отримати вишк≥л та доступ до зброњ. “абори п≥дготовки ƒив≥з≥њ пройшло б≥льше 70 тис. чол., а в див≥з≥ю вв≥йшло лише 14 тис. ¬с≥ ≥нш≥ - п≥шли в ”ѕј. ѕ≥сл¤ розгрому ƒив≥з≥њ п≥д Ѕродами б≥льша частина див≥з≥йник≥в перейшла в ”ѕј. ÷е п≥дтверджуЇ, що в ƒив≥з≥ю йшли з метою боротис¤ саме за ”крањну проти б≥льшовик≥в.
... сепаратизму (незалежност≥/автоном≥њ в≥д ”крањни)? ”крањна маЇ бути ун≥тарною державою. ”крањнц≥ р≥зн≥ в≥д «аходу на —х≥д, але ми Ї одн≥Їю нац≥Їю. –ос≥йськ≥ ≥мпершов≥н≥сти хочуть розколоти нац≥ю за мовною ознакою, намагаютьс¤ подати боротьбу украњнц≥в за свою державу ¤к суто галицьке ¤вище, плекають Дтерт¤Ф м≥ж сх≥дн¤ками ≥ галичанами. ¬лада з≥ свого боку аби зберегти себе користуЇтьс¤ принципом Дпод≥л¤й ≥ володарюйФ ≥ вт≥люЇ т≥ ж сам≥ принципи. ¬≥дпов≥дно, вс≥ випади за автоном≥ю √аличини з украњнського боку (а сл≥дом ƒонбасу, —лобожанщини тощо) ≥н≥ц≥йован≥ або дурн¤ми, або провокаторами.
... наркотик≥в ≥ наркоман≥в? Ќаркоторговц≥в сл≥д карати ¤комога сувор≥ше, аж до кари смерт≥. Ќаркоман≥в сл≥д л≥кувати. ќкр≥м того, важливе м≥сце маЇ займати соц≥альна реклама здорового способу житт¤. јле не Ддубово-в≥двертаФ, а максимально ефективна. як приклад. –адимо показувати п≥дл≥ткам ф≥льм Д–екв≥Їм за мр≥ЇюФ (ДRequiem For A DreamФ). ‘≥льм дуже потужний ≥ змушуЇ подумати, чи варто це починати. ѕравильно поставлене вихованн¤ ≥ формуванн¤ громадськоњ думки щодо наркоман≥в, ¤к до огидного ¤вища, дозволить р≥зко звузити соц≥альний прошарок тих, хто вживаЇ наркотики. ћолодь буде цього цуратис¤, а не сприймати ¤к андеіраунд.
...проституц≥њ, бордел≥в, розпусти, стриптиз клуб≥в на теренах ”крањни якщо йдетьс¤ про публ≥чн≥ будинки, ¤к≥ маскуютьс¤ п≥д ц≥ клуби, то р≥зко негативно. якщо ж д≥йсно про заклади такоњ ДрозвагиФ, то вони не мають вважатис¤ чимось ел≥тарним ≥ розташовуватис¤ в центрах м≥ст. ќчевидно, цей Дб≥знесФ неможливо знищити. ™диним шл¤хом боротьби з ним Ї адекватне вихованн¤, коли так≥ форми ДрозвагиФ мають вважатис¤ притаманними вузькому прошарку ницих, обмежених людей. якщо хтось сумн≥ваЇтьс¤ в можливост≥ боротьби з цим, то хай запитаЇ себе, чому в чеченц≥в нема публ≥чних будинк≥в, а чеченськ≥ д≥вчата не продають себе в ћоскв≥. ¬≥дпов≥дь очевидна Ц р≥вень нац≥ональноњ морал≥, вихованн¤. ¬ цьому сенс≥ це наш ≥деал.
...украњнського вкладу в рос≥йську культуру (чи маЇмо ми право в≥двертатис¤ в≥д „айковського, “ургЇнЇва, Ѕород≥на, √л≥нки, коли знаЇмо що значна частина шедевр≥в побудована на наших талантах, на наш≥й ≥стор≥њ?) ожна украњнська дитина маЇ знати про видатних украњнц≥в. јле не треба цим зловживати. Ѕо ≥де¤ творенн¤ нац≥ональних м≥ф≥в часом призводить до хворобливих г≥потез про галицьке походженн¤ ≤суса ’риста та суто украњнське походженн¤ б≥лоњ (ар≥йськоњ) цив≥л≥зац≥њ тощо.
...розповсюдженн¤ ≥нформац≥њ про ”крањну та до попул¤ризац≥њ украњнськоњ культури по вс≥м св≥т≥. (це до того що наш ўедрик ўедрик знаЇ перша л≥пша американська дитина, але у¤вленн¤ не маЇ зв≥дки ц¤ п≥сн¤ - питаЇтьс¤, нав≥що то њм, коли вони до к≥нц¤ не зрозум≥ють це ≥ коли вони називають њњ Carol of the Bells) ¬ажливим зовн≥шньопол≥тичним напр¤мком маЇ бути культурна ≥ духовна експанс≥¤. ћи маЇмо вс≥л¤ко п≥дтримувати д≥аспору, голосно за¤вити про себе в св≥т≥ зокрема через сучасну л≥тературу, к≥нематограф, музику. ћаЇмо дл¤ цього вс≥ п≥дстави ≥ необх≥дн≥сть. ¬ св≥т≥ ”крањна маЇ асоц≥юватис¤ не з „орнобилем, касетним скандалом, крад≥жками в супермаркетах та торг≥влею людьми, а з нашими дос¤гненн¤ми. «≥ згаданими негативами сл≥д також боротис¤.
...вступу до ™— та до ≥ноземних ≥нвестиц≥й Ѕудь-¤к≥ економ≥чн≥ ≥ пол≥тичн≥ союзи, ¤к ≥ будь що ≥нше, сл≥д розгл¤дати через призму нац≥ональних ≥нтерес≥в. якщо вступ до ™— буде економ≥чно виг≥дний дл¤ ”крањни, але не вимагатиме в≥д нас дотриманн¤ г≥пертрофованоњ зах≥дноњ Ддемократ≥њФ з њх пам'¤тниками гомосексуал≥стам та неконтрольованою м≥грац≥Їю, то ми за. « сучасним кер≥вництвом ≥ в≥дсутн≥стю в нього украњнського баченн¤ будь-¤ких проблем вступ до ™— буде ще одним кроком до денац≥онал≥зац≥њ украњнц≥в ≥ втрати державност≥. ¬ цьому сенс≥ ≥де¤ √””јћ Ї приваблив≥шою, але знову ж таки при здоровому кер≥вництв≥. ≤нвестиц≥њ потр≥бн≥ ≥ њх треба заохочувати. ћаЇ зд≥йснюватис¤ контроль над пол≥тикою ≥ноземних та транснац≥ональних корпорац≥й ≥ п≥дтримка в≥тчизн¤ного товаровиробника. “ранш≥ ћ¬‘ та ≥нших св≥тових орган≥зац≥й, ¤к≥ вимагають за њх наданн¤ висок≥ в≥дсотки ≥ дотриманн¤ р≥зних економ≥чних правил незалежно в≥д ≥нтерес≥в ”крањни Ї злом. “ому в≥д них сл≥д було давно в≥дмовитис¤.
... –ун-в≥ри Ќейтрально, але з акцентом на те, що серед власного членства пропаганда даного в≥ровченн¤ недопустима. ћи по замовчуванню христи¤ни.
... ≥сторичноњ постат≥ командира повстанських загон≥в Дѕол≥ська —≥чФ “араса Ѕульби-Ѕоровц¤ ѕозитивно. Ѕоровс¤ за ”крањнську ƒержаву, хоча ≥ д≥¤в одноос≥бно не п≥дпор¤дковуючись ќ”Ќ.
... до певних псевдо-нац≥онал≥стичних орган≥зац≥й Ѕратство ( орчинського), ”крањнська Ќац≥ональна јсамбле¤ ( оваленка), ќ”Ќ. ¬ ”крањн≥ ( озака), –уху за Ќац≥ю (Ѕойко) Ц негативно, ¤к до структур ¤к≥ дискредитують ≥деолог≥ю украњнського нац≥онал≥зму
... ≥сторичноњ постат≥ Ќестора ћахна Ќейтрально.
... ≥сторичноњ постат≥ ≈рнесто „е √евари Ќейтрально.
... ефтаназ≥њ, клонуванн¤ Ќегативно.
¬ћ√ќ "Ќац≥ональний јль¤нс"
|
|
